Ггодина пам'яті "Чорнобиль не має минулого"
26.04.2023 13:46
Хіба я винен, що болить
Мені та рана до нестями,
І що на серці чорні плями
Лягають вибухом щомить?
І уявити не могли
(Та й хто б казав),
Що так розквітне
Ота весна - свинцевим квітнем
Серед литавр і похвали.
Ніхто не здогадувався, що та весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу та всього людства. Смертоносна пилюка з ядерної печі Чорнобильської АЕС покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля.
26 квітня 1986 року - одна з найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Горем увійшов у наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на "до" і "після". Безлюдні вулиці Прип'яті, покинуті школи, дитячі майданчики, колючий дріт зони відчуження. Спогади мимоволі переносять до подій тридцятисемирічної давнини.
Вчителі Шевченко Т. М. і Мотузенко А. К. провели годину пам'яті "Чорнобиль не має минулого", під час якої здобувачі освіти Карлівського ліцею згадали тих, хто ціною власного здоров'я, а часом і життя, протистояв страшному лиху.