Протидія булінгу
Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)
1) Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки насильства, булінгу (цькування)
2) Зразок заяви про булінг
3) Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
4) План заходів із запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в Карлівському ліцеї в 2023-2024 н.р.
Усі «гарячі лінії» працюють анонімно, безкоштовно:
- Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
- Національна дитяча «гаряча лінія» 0800 500-225 (зі стаціонарного телефону, працює з 12.00 до 16.00), 116 111 (з мобільного телефону).
- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0800 500-335 (зі стаціонарного телефону), 116 123 (з мобільного телефону).
- Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів 0 800 505-501 (зі стаціонарного телефону), 527 (з мобільного телефону)
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102.
Що таке булінг?
Булінг або цькування – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно малолітньої особи в навчальному закладі.
До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо малолітніх.
Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу
1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.
2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.
3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.
4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.
Що змінює новий закон?
З 19 січня 2019 в Україні почав діяти новий закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.
Яке покарання?
Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.
Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові навчального закладу теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.
Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.
Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.
Як зрозуміти, що дитину цькують?
Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу. Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.
Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.
Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.
Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.
Якщо впевнені, що вашу дитину цькують
Коли є фізичне чи психологічне насильство, то зазвичай це вже останній етап цькування. Як правило, все розвивається поступово: хтось когось штовхнув, обізвав чи заховав портфель. Важливо ці моменти не пропустити й одразу вичерпувати. Тут усе залежить від вчителя, який має це помітити і провести виховну розмову чи викликати батьків. Якщо на подібне не відреагувати, далі відбуватиметься те, що підпадає під статтю про булінг.
Якщо впевнені, що вашу дитину цькують –одразу йти до директора і писати заяву. Адміністрація школи проведе внутрішнє розслідування. Зазвичай створюють комісію, запрошують батьків, учнів та вчителів, проводять виховну і роз’яснювальну роботу. Директор зобов’язаний повідомити про факт булінгу в правоохоронні органи. Бо штраф накладає не керівництво школи, а безпосередньо поліція.
